Методика
Методичні рекомендації щодо опрацювання матеріалу розділу "Електричний струм у різних середовищах"
Електричний струм у різних середовищах вивчають на основі уявлень про мікроструктуру речовини і елементів класичної електронної теорії. У розділі "Електричний струм у різних середовищах" розглядаються механізми провідності електричного струму в металах, у напівпровідниках, у вакуумі, в рідинах і газах; природа носіїв зарядів і характер їх руху в цих середовищах.
З метою глибшого засвоєння теоретичного матеріалу цього розділу рекомендуємо узагальнити елементи знань з різних тем за допомогою табл.4.3.1, а також на основі таких міркувань.
Електрична провідність металів зумовлена напрямленим рухом вільних електронів (електронна провідність).
Електрична провідність водних розчинів електролітів (іонна
провідність). Чиста дистильована вода є діелектриком. У разі іонної
провідності проходження струму супроводжується виділенням на електродах
речовин, що входять до складу електролітів. Цей процес називають
електролізом; його широко застосовують у техніці. Маса речовини, що
виділяється під час електролізу за час Dt, дорівнює 
,
де m - молярна маса речовини; Z - валентність; число Фарадея
F = 96484 Кл/моль.
Гази при температурах, близьких до кімнатної, складаються з нейтральних молекул і є діелектриками. Унаслідок нагрівання, а також під дією випромінювання та інших чинників відбувається іонізація газів, які стають провідниками (відбувається газовий розряд). Провідність газів зумовлена наявністю позитивних іонів та електронів. Розряд, який припиняється після припинення дії іонізатора, називають несамостійним.
Розряд називають самостійним, коли він існує без дії іонізаторів. У разі самостійного розряду іони й електрони утворюються за рахунок іонізації електронним ударом, термоелектронної емісії тощо.
Щоб створити струм у вакуумі, у вакуумну трубку вводять джерело електронів. Зазвичай таким джерелом є нагрітий катод.
Широкого застосування в радіотехніці набули напівпровідники, опір яких зменшується з підвищенням температури і значною мірою залежить від наявності домішок. Легко здійснюване керування провідністю напівпровідників дає змогу використовувати їх у напівпровідникових діодах і транзисторах - приладах для підсилення й генерації електричних коливань; в термо- і фоторезисторах - приладах для вимірювання температури, освітленості, перетворення світлової енергії в електричну, автоматичного керування процесами тощо.