Повний текст документу >>

Завдання TIMSS-2007 >>

Нижче публікуються окремі моменти, що стосуються шкільної фізики (розбивка на змістовні частини та виділення жирним, курсивом мої).

Що таке TIMSS?

У минулому році школярі 4-х та 8-х класів України вперше стали учасниками міжнародного дослідження якості природничо-математичної освіти (TIMSS).
Це дослідження мало на меті здійснити порівняльне оцінювання стану природничо-математичної освіти у початковій і основній школі.
Дослідження є масштабним проектом, який надає країнам-учасникам можливість:
- виміряти рівень навченості учнів з математики та природознавства;
- порівняти цей рівень з однолітками з інших країн;
- виявити проблемні питання в природничо-математичній освіті;
- отримати у динаміці картину ефективності змін в організації навчального процесу;
- визначити нові завдання, розв’язання яких сприятиме удосконаленню навчального процесу.
Міжнародне дослідження TIMSS (Trends in Mathematics and Science Study) вперше було проведено у 1995 році, і з того часу проводиться кожні 4 роки – в 1999, 2003 і в 2007 році. Наступне, відповідно, відбудеться у 2011 році.
У дослідженні TIMSS-2007 взяли участь понад 60 країн-учасниць (37 країн та 7 окремих регіонів в дослідженні для 4-х класів та 50 країн і 7 окремих регіонів в дослідженні для 8-х класів).

Усього у дослідженні взяли участь 425 тис. учнів.
В Україні у дослідженні взяли участь 4 498 учнів 4-х та 4 527 учнів 8-х класів з 149 шкіл.
Навчальні заклади і класи в Україні були відібрані організаторами міжнародного дослідження.
Результати виконання завдань оцінювалися за 1000 – бальною шкалою окремо за виконання завдань із математики та окремо - з природничих дисциплін.
Кількісною характеристикою досягнень учнів кожної конкретної країни є середній бал, що визначався за результатами виконання завдань учнями цієї країни.
Крім того, за результатами всіх країн-учасниць розраховувався середній міжнародний бал. Для дослідження 2007 року він становить 500 балів.
Порівняння середнього балу конкретної країни з середнім міжнародним балом дає можливість порівняти середню успішність виконання завдань учнями відповідної країни із середньою успішністю виконання завдань учнями інших країн.

Результати дослідження

За результатами дослідження найкращі результати з природознавства у 4-му класі виявили учні Сінгапуру (587 балів), Тайбею (Китай) (557 ), Гонконгу (554) та Японії (548). Вище за середній бал отримали учні 27 країн учасниць, в тому числі Росія (546 балів), Латвія (542), Велика Британія (542 ), США (539). Результат України можна порівняти з результатом Норвегії (477 балів). Із 37 учасників дослідження Україна посіла 26 місце (474 бали).
Найвищі середні показники з природознавства у 8-му класі показали Сінгапур (567 балів), Тайбей (Китай) (561), Японія (554), Південна Корея (553). За ними йдуть Велика Британія, Угорщина, Чехія та Словенія (від 542 до 538 балів). Результат України можна порівняти з результатами Йорданії (482 бали), Норвегії (487), Вірменії (488). Серед 50 країн – учасниць дослідження Україна посіла 19 місце (485 балів).
Отже, з математики та природничих дисциплін українські школярі 4-х та 8-х класів мають навчальні досягнення дещо нижче середнього міжнародного рівня.

Причини низьких показників

Результати міжнародного дослідження стали очікуваними для МОН України й вони не розцінюються як погані.

Об'єктивні

По-перше, і це важлива обставина, Україна вперше брала участь у міжнародному дослідженні. Практичного досвіду не мали ні організатори дослідження, ні його учасники. Серед 14 країн, що вперше взяли участь у дослідженні, кращі ніж в України, результати показали тільки три країни - Данія (4 клас), Німеччина (4 клас) та Казахстан (4 клас).

По–друге, на відміну від багатьох інших країн (Гонконгу, Великої Британії, США, Литви, Шотландії, Сербії, Ізраїлю, Грузії, Марокко) Україною, за оцінкою міжнародних експертів, не було порушено правила щодо вибірки шкіл - учасниць дослідження. Серед 149 українських шкіл, які брали участь у дослідженні, трохи більше половини розташовані у місті.

Учасниками дослідження були учні лише 3-х спеціалізованих навчальних закладів відповідного профілю: 1 - фізико-математична школа та 2 – аграрно-екологічні ліцеї. Усі інші заклади є звичайними загальноосвітніми школами.

По-третє, Україна не була серед розробників завдань й, відповідно, не могла впливати на їх зміст.

По–четверте, зміст завдань, що пропонувалися для виконання, на дві третини відрізнявся від змісту українських навчальних програм. Наприклад, з математики у 4-му класі лише 11 тем з 35 запропонованих вивчалися нашими школярами. Навчальна ж програма з природознавства забезпечила виконання лише половини завдань дослідження TIMSS. Міжнародні вимоги повністю не збігалися з навчальними програмами жодної країни, але щодо України показник невідповідності виявився досить високим.

Недоліки методики викладання

По–п’яте, аналіз результатів дослідження свідчить, що учні 4-х класів добре справилися із завданнями з природознавства на перевірку та відтворення знань. Найскладнішими для четвертокласників виявилися завдання на порівняння об’єктів, встановлення міжпредметних зв’язків. Лише 28 відсотків школярів успішно виконали завдання на розуміння процесів, що відбуваються у природі.

80 відсотків учнів початкової школи виявили здатність використовувати основні математичні знання у нескладних ситуаціях, інтерпретувати дані. Водночас лише третина учнів змогла виконати завдання на застосування набутих теоретичних знань та умінь до реальних ситуацій, характерних для повсякденного життя.

Школярі 8-х класів справилися з математичними завданнями на перевірку та застосування знань у стандартних ситуаціях. Задачі, що мали звичне для учнів формулювання, розв’язали 45-78 відсотків учнів. Завдання з практичним змістом правильно виконали утричі менше восьмикласників.

Аналіз виконання завдань із природничих дисциплін показує, що учні 8-х класів успішно впоралися із завданнями репродуктивного характеру. Найскладнішими для них виявилися завдання, що потребували застосування теоретичних знань у практичній діяльності, порівняння та класифікацію об’єктів, на розуміння природи як цілісної системи.

Українські діти набувають у школі фундаментальних знань і можуть впевнено їх відтворити. Водночас, частині з них важко пристосувати знання до ситуації з реального життя. Вони губляться від незвичного формулювання умови задачі (наприклад, зайві дані в умові), більшість з них не можуть використати інформацію, подану у графіках, таблицях, діаграмах. Труднощі викликали також завдання, які проілюстровані малюнком чи схемою.

На результати також вплинуло те, що в школах не у повному обсязі виконуються практичні та експериментальні роботи, передбачені навчальними програмами; неефективною є організація навчального процесу на уроці.

Понад 60 відсотків учнів в анкетах зазначили, що майже на всіх уроках математики їм пропонують вивчати напам’ять формули і методи розв’язування задач; лише чверть опитаних школярів пов’язують те, що вивчають на уроках фізики, з повсякденним життям.

Більшість же уроків із предметів природничого циклу проходить традиційно: опитування - пояснення нового матеріалу - закріплення. Майже на кожному уроці восьмикласники виконують самостійні та контрольні роботи, на які витрачається 10-20 відсотків часу. Окрім того, значна кількість часу на уроках (10-15 відсотків) відводиться на перевірку домашнього завдання. Як результат – зменшується частка часу на організацію пізнавальної діяльності школярів. Лише 5 відсотків вчителів біології організовують на кожному уроці спостереження за явищами природи, трохи більше 1 відсотка - на кожному уроці проводять експеримент.

Додаткові результати дослідження

На навчальні досягнення учнів з математики та природознавства впливають ціла низка чинників.

Вплив домашніх бібліотек

Наприклад, важливе значення має також начитаність учнів. Школярі, які мають вдома більшу кількість книжок, як правило, мають вищі результати. Водночас лише 9 відсотків українських учнів – учасників дослідження 4-х та 12 відсотків 8-х класів зазначили, що мають у домашніх бібліотеках 200 і більше книжок; 11 відсотків учнів 4-х класів та 7 відсотків учнів 8-х класів мають до 10 книжок.

П’ята частина учнів з Австралії, Болгарії, Грузії, Угорщині, Ізраїлі, Італії, Південної Кореї, Норвегії, Швеції повідомили, що мають дома понад 200 книжок. Натомість більше половини учнів в Алжирі, Сальвадорі, Ірані, Марокко та Ємені мають вдома не більше 10 книжок.

Комп'ютер та інтернет

За результатами дослідження виявлено, що в Україні 40 відсотків учнів 4-х та 46 відсотків учнів 8-х класів мають вдома комп’ютери. 24 відсотки учнів 4-х класів та 22 відсотки учнів 8-х класів мають підключення до мережі Інтернет. Відповідно до світових тенденцій кращі результати мають ті українські школярі, які мають вдома комп’ютер та Інтернет. Наприклад, різниця у середніх результатах учнів 8-х класів складає 52 бали з математики та 41 бал з природознавства.

У середньому 70 відсотків учнів - учасників дослідження з інших країн повідомили про наявність комп’ютерів вдома і близько половини з них мають Інтернет.