Терміни-відповідники

вид

1)       внешний вид – вигляд

2)       перспектива – вид

3)       состояние – стан

4)       предложение, планы – плани, перспективи

5)       намерения – намір

видеть

          бачити

1)       усматривать – убачати

2)       вводн.сл. видите (ли) – бачите; как видите – як бачите

видимый

          видимий (видимий світ)

1)       видный – видний (видний здалека)

2)       явный – видимий

3)       очевидный – очевидний, видимий

видно

1)       в знач. сказ. – видно, видко

2)       вводн. сл. – видно, видимо, очевидно

3)       вероятно – мабудь, певно, певне, либонь

выражать(ся)

1)       (несов.) – виражати

2)       словами – висловлювати

3)       обнаруживать – виявляти

4)       отражать – відбивати (цифры выражают – цифри відбивають)

5)       обозначать, исчислять – виражати (выражать мощность в ваттах – виражати потужність у ватах, ватами)

выражение

1)       действие – вираження

2)       отражение чего-либо – відбиття

3)       обнаружение – вираз, виявлення, вияв

4)       слово, оборот речи – вислів (выражение аналитическое – вираз аналітичний;ярко выраженный – чітко окреслений)

выразить(ся)

1)       (сов.) виразити

2)       висловлювати

3)       виявити

4)       виразити

данный

1)       прич. – даний, наданий, поданий

2)       прил. – даний

3)       этот – цей

4)       теперешний – теперішній, зараз

действие

           дія, чин

1)       событие – подія

2)       влияние – вплив

3)       пребывание в силе – чинність, сила

4)       впечатление – враження

5)       поступки – вчинки

6)       воздействие – діяння

действительно (нареч.)

          дійсно, справді

действительность

      1)  дійсність, справжність, дієвість

действительный

          действительный факт – дійсний (дійсний факт)

1)       подлинный – справжній

2)       действенный – дійовий (дійовий засіб)

3)       находящийся в силе – дійсний

действовать

          діяти, чинити

1)       влиять – впливати (на нього це не впливає)

2)       работать – працювати (апарат не працює)

3)       делать – робити

4)       орудовать – орудувати

должен

1)       обязан – повинен

2)       принужден – мушу

3)       при предложении – маю

4)       задолжать – винен

здание

1)       будинок

2)       строение – будівля, будова

изменение

зміна

1)       неокон. дейст.– змінювання, змінення

2)       перемена – переміна

изменить (ся)

1)       сделать иным – змінити, поміняти

2)       о мног. – позмінювати, позміняти

3)       видоизменить – відмінити

4)       совершить предательство – зрадити

изменчивость

мінливість

измерение

1)       действие – вимірювання, обмірювання

мат. – вимір

измеритель

вимірник, вимірювач

измерительный

вимірювальний, вимірний

измерить

вимірити, виміряти, поміряти

1) обмерить – обмірити, обміряти

измерять

вимірювати, виміряти, міряти

1) обмерять – обмірювати, обміряти

иметь

мати

иметься

1)       быть в наличии – бути наявним, в наявності

2)       существовать – існувати (існує (є) два погляди)

3)       с отрицанием – нема, немає (заперечень нема (немає))

имеющийся

1)       наличный – наявний

2)       существующий – існуючий

3)       действующий – чинний

множество

1)       большое количество – сила, безліч

2)       многочисленность – численність

множитель

мат. множник

множить

1)       мат. – множити

2)       увел. объеме – збільшувати

мощность

1)       могущество – могутність

2)       сильный, крепкий – сила, міць

3)       техн. – потужність

мощность двигателя – потужність двигуна

мощность выходная – потужність вихідна

мощность полезная – потужність корисна

мощность расчётная – потужність розрахункова

мощность сообщенная – потужність надана

мощный

1)       могучий – могутній, потужний

2)       сильный, крепкий –сильний, міцний, дужий

3)       техн. – потужний

направить

направити

1)       о мног. – понаправляти

2)       дать направление – спрямувати, скерувати

3)       инструмент – направити

4)       наточить – нагострити

5)       наладить – налагодити

6)       мат. – напрямити

направление

1)       действие – направлення, спрямування, напрямлення, скерування (неоконч.д. – направлення, напрямлення, скеровування, спрямовування)

2)       линия движения, путь развития – напрям, напрямок, спрямовання (направление мыслей – напрям (напрямок) думок)

3)       мат. – напрям (направление вращения – напрям обертання)

4)       о документе – направлення

направлять

          направляти

1)       давать направление – спрямовувати, скеровувати

2)       выпрямлять инструмент – направляти, правити

3)       налаживать – налагоджувати

4)       мат. – напрямляти

направляться

1)       двигаться, идти – прямувати, простувати

2)       отправляться – вирушати

3)       устремляться – спрямовуватися, скеровуватися

4)       налаживаться – налагоджуватися

5)       мат. – напрямлятися

направляющая

          мат. – напрямник, спрямівник

направляющий

1)       спрямівний, спрямовувальний, напрямівний, скеровувальний

2)       техн. – напрямний (направляющий ролик – напрямний ролик)

непрерывно

Неперервно, безперервно, суцільно

непрерывность

     неперервність, безперервність, суцільність

непрерывный

1)       безперервний, безупинний, невпинний, неперервний

2)       мат. – неперервний, неперервний (непрерывная дробь – неперервний (неперервний) дріб

область

1)       часть страны, край – край (северная область Европы – північний край Європи)

2)       адм. – тер. единица – область (Харьковская область – Харківська область)

3)       зона – зона (область озёр – зона озер)

пояс – пояс (область вечных снегов – пояс вічних снігів)

4)       часть организма, участок тела – ділянка (в области сердца – у ділянці серця)

5)       отрасль деятельности – галузь, царина, область

(сотрудничество в научной и культурной областях – співробітництво в науковій та культурній галузях (царинах)

применения – галузь застосування, галузь вживання.

образ

образ

1)       облик – образ, подоба

2)       представление, воображение о ком-л., о чем-л. – образ, редко уява

3)       способ – спосіб, характер (образ жизни – спосіб життя, образ действий – спосіб (характер) дій)

4)       направление – напрям (образ мыслей – напрям (склад: склад) думок)

образец

зразок

показательный экземпляр, пример чего-л. – ещё – взірець

(образцы материи – зразки (взірці) матерії; образец героизма – зразок (взірець) героїзму; пістолет новейшего образца – пістолет найновішого зразка)

образовать (ся)

          утворювати, творити, утворити

1)       создавать – створювати

2)       формировать – формувати

3)       вырабатывать – виформовувати

4)       составлять – складати

5)       составлять какое-л. целое – становити, складати

(перпендикуляр образует с плоскостью прямой угол – перпендикуляр утворює (творить) з площиною прямий кут; образовывать круг – утворювати коло; образовать свой стиль – виформувати (створити) свій стиль; совокупность этих чисел образует значительную сумму – сукупність цих чисел становить значну суму)

образовывать

          утворювати, творити

1)       создавать – створювати

2)       формировать – формувати

3)       вырабатывать – виформомувати

4)       составлять – складати

5)       составлять какое-л. целое – становити, складати

образом

таким образом – а) (подобным образом), таким (отаким) чином, таким способом, у такий (у той) спосіб; (так – еще) так (отак), б) в знач.ввод.сл. отже, таким чином

главным образом – головним чином, головно; (преимущественно), переважно

естественным образом – природно

каким образом? – яким чином?

некоторым образом – деяким (певним) чином

подобным образом – подібно до цього (до того)

см. образ

в сочетании с прилагательным или местоимением в значении способа, средства переводится наречием, иногда формой прилагательного и существительного – чин, спосіб

выгодным образом – вигідно

бессовестным образом – нечесно, безсовісно

наилучщим образом – як найкраще, що найкраще

частным образом – приватно,

должным образом – належно, належним чином

следующим образом – так, таким чином, таким способом, у такій спосіб

общий

          загальний

1)       принадлежащий всем или нескольким – спільний

2)       коллективный, совместный – гуртовий

3)       в общем – загалом

4)       в целом – у цілому

5)       вообще – взагалі

общие вопросы науки – загальні питання науки; общее впечатление – загальне враження; общее образование – загальна освіта; общее собрание – загальні збори; общее имущество – спільне майно; общин интересы – спільні інтереси; общини усили ями – спільними зусиллями (силами); найти общий язык – знайти спільну мову;  не кметь ничего общего с кем-чем –   не мати нічого спільного з ким-чим; у них много общих черт – у них багато спільних рис (спільного); в общем и целом – загалом (і в цілому); в общей сложности – беручі загалом (в цілому);  как общее правило – як загальне правило.

объем

1)       кубатура – об’єм (объём призмы – об’єм призми, объём удельный – об’єм питомий)

2)       величина, размеры – обсяг, обшир (объём работ – обсяг робіт, объём испытаний – обсяг випробувань)

объёмный

          об’ємний, рельєфний (объёмное изображение – об’ємне (рельєфне) зображення; объёмная деформация – об’ємна деформація)

определение

1)       действие – визначення; неокон.действ. – визначання, определение твердости по отпечатку – визначання твердості за відбитком

2)       формулировка – визначення

3)       постановление – ухвала, постанова

4)       мат. – означення, визначення (контрольне визначення)

определенность

1)       визначеність, певність;

2)       виразність, ясність, точність

определять (ся), определить(ся)

          визначати(ся), визначити(ся)

1)       намечать – окреслювати(ся), окреслити(ся)

2)       предназначать – призначати(ся), призначити

3)       обусловливать – обумовлювати(ся), обумовити(ся0, зумовлювати(ся), зумовити(ся)

4)       юр. выносить решение – ухвалювати(ся), ухвалити(ся), постоновляти(ся), постоновити

5)       устраивать – улаштовувати(ся), улаштувати(ся)

6)       отдавать (в школу и т.п.) – віддавати, віддати

основа

          основа (мінеральна основа)

1)       ядро, исходный материал – основа, засада

2)       устои – підвалини

3)       фундамент – фундамент, підвалини

(закладывать основу (фундамент) – закладати основу (фундамент), лежать в основе – лежати в основі; на научных основах – на наукових основах (засадах); на основе чого – на основі чого (на засадах чого); основа основ – основа основ)

основание

1)       основа

2)       устои – підвалини

3)       начала – засади

4)       момент возникновения – заснування

5)       причина, повод – підстава

6)       фундамент – фундамент

7)       мат., хим. – основа

основательный

1)       обоснованный – обгрунтований

2)       дельный – слушний

3)       веский – поважний

4)       рассудительный – розважливий, розважний

5)       солидный – солідний, статечний

6)       прочный – міцний

7)       глубокий, исчерпывающий – грунтовний

8)       изрядный – добрий, чималий

основать

1)       положить начало – заснувати

2)       построить – збудувати, побудувати

3)       обосновать – обгрунтувати

основной

основний

основываться

грунтуватися, базуватися

отделка

          обробка

1)       действие – оброблення, неокон.действ. – оброблення

2)       украшение, убранство – оздоблення, окраса

отделочный

1)       обробний, опоряджувальний

2)       оздоблювальний

отдельно

          окремо

1)       порознь – нарізно

2)       особняком – осібно

3)       в частности – зокрема

отдельный

          окремий

1)       некоторый, какой-то – поодинокий

2)       обособленный – відокремлений

отделять

1)       відділяти

2)       обособлять – відокремлювати, відмежовувати

3)       отъединять – відрізняти

4)       выделять из – вилучати

5)       отлучать – відлучати

относительно

1)       нареч. – відносно

2)       предл. – щодо кого, чого; про кого, що; стосовно до чого; відносно кого, чого.

относительный

          відносний (относительное число – відносне                       число, относительная деформація – відносна деформація)

относить

1)       відносити

2)       переносить – переносити

3)       отстранять – відстороняти

4)       отставлять – відставляти

5)       причислять – зараховувати, зачисляти

6)       приписывать – приписувати

7)       обращать – звертати

8)       направлять – спрямовувати

относиться

1)       принадлежать – належати

2)       иметь отношение – стосуватися

3)       приходиться – припадати

4)       проявлять свое отношение – ставитися

5)       мат. – відноситися

относиться дружески – ставитися по-дружньому; относиться легкомысленно к чему – ставитися легковажно до чого, легковажити чим; относиться к классу метал лов – належати до класу металів;  это ко мне не относится – це мене не стосується, це мене не обходить, це не має до мене відношення; эта рукопись относится к XII веку – цей рукопис належить до XII століття; А относится к В, как X к Y – А відноситься до В, як X до Y

отношение

1)       обращение, обхождение – ставлення

2)       касательство, связь – відношення, стосунок, зв’язок

3)       причастность – причепність

4)       мат. – відношення

внимательное отношение к людям – уважне ставлення до людей; во всех отношениях – у всіх відношеннях, з усякого погляду, з усіх погладів; в отношении кого-чего – щодо (відносно) кого-чого; в этом отношении – щодо цього, у цьому відношенні

полностью

(нареч.) 1) повністю

              2) целиком – цілком, цілковито, сповна

полный

1)       повний

2)       достигающий предела, наивысший – повний, цілковитий

3)       толстый, тучный – повний, огрядний

положение

1)       расположение в пространстве – положення

2)       местонахождение – місцезнаходження

3)       позиция – позиція (исходное положение – вихідка позиція)

4)       состояние, обстоятельства – становище, стан, положение равновесия – стан рівноваги

5)       распорядок, режим – стан

6)       свод правил, законов – положення

7)       сжато сформулированная мысль – положення, теза

8)       утверждение – твердження

положительный

1)       утвердительный – позитивний (положительное явление – позитивне явище)

2)       практический, степенный – статечний

3)       основательный, веский – грунтовний

основательные доказательства – грунтовні докази

4)       несомненный, настоящий – справжній

5)       мат. – додатний (положительная величина – додатна величина)

6)       физ. –позитивний (положительный заряд – позитивний заряд)

положить

          покласти

1)       решить – вирішити

2)       постановить – ухвалити

получать

          одержувати, отримувати

1)       звание, положение – діставати що

2)       добывать, производить – здобувати

3)       приходить в какое-н. состояние; распространяться становиться известным – набувати, набирати  чого (набувати поширення – получать распространение)

получить деньги, письмо, сведения – одержати (отримати) гроші, листа (лист), відомості;

получить ответ – одержати (дістати) відповідь;

получить отказ – дістати відмову

получить образование – дістати (здобути) освіту, набути освіти;

получить повреждение – зазнати (дістати) пошкодження (ушкодження);

получить бензин из нефти – здобути (одержати) бензин із нафти;

получить форму чого – набрати (набути) форми чого

получаться

виходити

получение

одержання, отримання

порода

1)       разновидность животных, растений – порода

2)       принадлежность к роду, сословию – рід

3)       тех. – порода (горная порода – гірська порода)

постоянно

1)       нареч. – завжди, повсякчас, постійно

2)       то и дело – раз у раз

постоянный

1)       постійний (постоянный ток – постійний струм, постоянный магнит – постійний магніт)

2)       неизменный, устойчивый – сталий (постоянная величина – стала величина)

постоянство

          сталість, постійність (закон постоянства вещества – закон сталість речини, постоянство объёма – сталість об’єму, постоянство показателей – сталість показів)

предел

1)       рубеж, межа – межа (пределы колебания температуры – межі коливання температури, пределы интегрирования – межі інтегрування)

2)       конец – кінець, край

3)       мат. – границя, межа (предел выносливости – границя витривалості, предел измерения – границя вимірювання, предел отклонения – границя відхилення, предел упругости – границя пружності)

предельный

граничний

1)       крайний – крайній, останній

2)       мат. – граничний (предельная нагрузка – гранична навантага, предельная скорость – гранична (найбільша) швидкість, предельная температура – гранична температура; межовий (крайний срок – крайний (останній) строк)

представитель

          представник

представить

1)       подать, предъявить – подати, показати

2)       привести – навести

3)       доставить – приставити

4)       познайомить, отрекомендовать – познайомити, відрекомендувати

5)       изобразить – зобразити

6)       вызвать что-нибудь, причинить – викликати, завдавати

7)       указать, выдвинуть – висунути

8)       вообразить – уявити

представление

1)       подача, предъявление – подавання, показування, знайомлення, рекомендація

2)       письменный доклад – подання

3)       знание, воспроизведение в сознании – уявлення

представлять

1)       подавать, предъявлять – подавати, показувати (подавать проект, расчёт – подавати проект, розрахунок)

2)       приводить – наводити (представлять новые данные – наводити (подавати) нові дані

3)       доставлять – приставляти

4)       знакомить, рекомендовать – знайомити, рекомендувати

5)       изображать, показывать – зображати

6)       вызывать что-нибудь, причинять – викликати, завдавати (эта работа не представляет забруднений – ця робота не викликає утруднень (не завдіє труднощів)

7)       принимать на себя образ – удавати, прикидатися

8)       указывать, выдвигать – висувати (представлять к поощрению – висувати до заохочення)

9)       воображать – уявляти

10)            являться – являти, становити, бути (это представляет большую ценность – це – велика цінність, це є великою цінністю, це становить велику цінність.

11)            быть представленным – представляти, репрезентувати (аспирант представляет на кафедре... – аспірант представляє (репрезентує) на кафедрі...)

преобразование

1)       (действие) перетворення, перебудова (преобразование природы – перетворення природи; преобразование методов обучения – перебудова методів навчання)

2)       коренное изменение, реформа – перетворення, реформа

преобразование Лапласа – перетворювання Лапласа

преобразование линейное – перетворювання лінійне

преобразование Фурье – перетворювання Фур’є

преобразовать

1)       (сов.) перетворити

2)       перестроить – перебудувати

3)       реформировать – зреформувати

(преобразовать переменный ток – перетворити змінний струм)

прибор

1)       принадлежности – набір

2)       комплект – приладдя

3)       приспособление, устройство – прилад, собир.– приладдя (измерительный прибор – вимірювальний прилад; письменный прибор – письмове приладдя)

привести

1)       привести

2)       напомнить примеры – навести (приклади)

3)       сообщить движение – надати, привести в движение – зрушити, надати руху, пустити в рух

4)       произвести, послужить причиной – спричинити, привести до чого (привести к отрицательным результатам – призвести до негативних наслідків)

5)       довести – довести

6)       причинить – завдати чого

7)       мат. – звести до чого, привести к одному знаменателю – звести до одного знаменника.

привод

1)       тех. – рушій, привод, передача, трансмісія

2)       приведення, привід

приводить

1)       приводити

2)       наводити

3)       надавати

4)       спричиняти, призводити

5)       доводити

6)       завдавати

7)       мат. – зводити

приводить, привести

приводити, привести

1)       данные, примеры, чужие слова – наводити, навести

2)       в движение, в равновесие – надавати, надати (чого);

приводити, привести (в що, до чого) (приводить в движение что – надавати руху чому, приводити (пускати) в рух що; привести в равновесие что – надати рівноваги чому, привести до рівноваги, зрівноважити що; привести приговор суда в исполнение – виконати вирок суду; приводить в исполнение свое намерение – здійснювати свій намір; привести в негодность – довести (призвести) до непридатності, зробити непридатним; приводить в затруднение – ставити в скрутне становище; приводить в ясность (в известность) – з’ясовувати; приводить в смятение – бентежити, викликати замішання).

3)       к чему – служить причиной – спричиняти, спричинювати, спричинити, приводити, привести до чого; вести к отрицательным результатам – призводити, призвести (до чого);

вызывать – викликáти, викликати (все этоприводит к тому, что... – все це приводить (або призводить) до того,що)

4)       во что – доводить – доводити, довести (до чого);

повергать – укидати, укинути (в що);

причинять – завдавати, завдати (чого) (привести в изумление – здвинути, викликати подив; приводить в отчаяние – доводити до відчаю (до розпачу), вкинути у відчай (в розпач); приводить в ужас – сповнити жахом; приводить в уныние – завдавати суму (кому), засмучувати

5)  мат.– зводити, звести

применение

1)       застосування, инструкция по применению – інструкція про застосування, применение новых методов – застосування нових методів

2)         вживання

3)       прикладення

4)       пристосування, применение к местным условиям – пристосування до місцевих умов

применительно

1)       стосовно (до чого)

2)       соответственно – відповідно (до чого)

применить

1)       пристосувати

2)       застосувати

3)       ужити (чого?)

4)       прикласти

применять(ся)

1)       приспосабливаться, приноравливаться – пристосовуватися

2)       употребляться – уживатися

3)       о законах, методах – застосовуватися

4)       о знаниях, умениях – прикладатися

применять(ся), применить(ся)

1)       застосовувати(ся), застосувати(ся)

принципы, правила – прикладати, прикласти

употреблять – вживати, вжити (чого)

(применить иные методы – застосувати інші методи, ужити інших методів;

применить статью закона – застосувати статтю закону)

2) приспосабливать – пристосувати, пристосувати

произведение

2)       твір

3)       создание – витвір (произведение природы – витвір природи)

4)       изделие – виріб

5)       мат. – добуток

производительность

          продуктивність

производить

1)       вырабатывать – виробляти

2)       делать, совершать – робити, учиняти

3)       проводить – провадити (производить ремонт – робити (провадити) ремонт)

4)       вызывать – викликати, справляти (производить впечатление – справляти враження)

5)       причинять – спричинити

6)       создавать – творити, створювати

7)       выводить что из чего, от чего – виводити

производный

          похідний

производство

1)       виробництво (орудия производства – знаряддя виробництва)

2)       действ. – виробляння

3)       изделие – виріб

4)       ведение – провадження, проведення

5)       возведение в чин, звание – надавання, надання, підвищення.

происходить

1)       діятися, чинитися

2)       случаться – ставатися

3)       делаться – робитися

4)       твориться – творитися

5)       о чем.-н. плохом – коїтися

6)       совершаться – відбуватися

7)       брать начало – походити

8)       возникать – виникати, поставити

происхождение

1)       походження (происхождение нефти – походження нафти)

2)       возникновение – виникнення, постання

путём

          предл.

1)       шляхом, способом

2)       чаще переводится конструкциями без предлога избирать путём голосования – обирати голосуванням (шляхом голосування)

путь

1)       шлях, путь (т.р.)

2)       дорога – дорога

3)       способ – шлях, спосіб

4)       железнодорожный – колія

плотный

1)       сплошной, плотно прилегающий, без щелей – щільний

(плотное прилегание покрышки – щільне прилягання покришки (накривки)

2)       компактный – компактний

малопроницаемый – щільний

густой – густий

сгустившийся – загуслий

твердый – твердий

о ткани и т.п. – цупкий напір;

плотное вещество – речовина з великою густиною;

плотное сукно – густе (цупке) сукно;

плотный камень (строит.) – щільний (густий) вогонь

3)       крепкого телосложения – дебелий

крепкий – міцний

коренастый – кремезний

полный – полний, опасистий, огрядний

4)  туго наполненный, набитый – тугий

плотность

физ. густина, густість (объемная плотность – об’ємна густина)

1)       щільність

2)       компактність; щільність; густта, густість; твердість; цупкість, дебелість (плотность населения – густота населення; плотность огня – щільність вогню; плотность почвы – щільність грунту)

3)       дебелість; міцність; кремезність; повність, опасистість; огрядність

4)       тугість

равный

рівний

1)       одинаковый – однаковий, такий самий

2)       равняющийся – який (що, котрий) дорівнює

3)       тождественный – тотожний

равняться

1)       в одну линию – рівнятися

2)       быть равнозначным – дорівнювати

развивать(ся)

1)       укреплять(ся) – розвивати(ся)

2)       раскручивать(ся) – розкручувати(ся)

3)       разматывать(ся) – розмотувати(ся)

4)       развертывать(ся) – розгортати(ся)

развитие

1)       сущ. – розвиток

2)       действие – несов. – розвивання; сов. – розвинення

(развитие скорости – розвивання (розвинення) швидкості

развить(ся)

1)       дать укрепиться – розвинути(ся)

2)       распустить(ся) – розвити(ся)

3)       раскрутить(ся) – розкрутити(ся)

4)       размотать(ся) – розмотати(ся)

5)       развернуть(ся) – розгорнути(ся)

расчёт

1)       розрахунок

2)       надежда, предположение – сподівання

3)       намерения – намір

4)       выгода, польза – вигода, користь

5)       смысл – рація

6)       бережливость – ощадливість

7)       действ. – розрахування (док.дія), розраховування (недок.дія)

        расчет на выносливость – розрахунок на витривалість, расчет на изгиб – розрахунок на згин, расчет на ползучесть – розрахунок на повзучість, расчет прочности – розрахунок міцності

расчётный

розрахунковий

рисунок

1)       рисунок (дивись рис.   на сторінці)

2)       красками – малюнок

3)       узор – візерунок, рисунок

4)       очертания, контур – абрис, контур

ряд

ряд

1)       строй в одну линию – ряд, лава

2)       шеренга – шеренга

3)       вереница, некоторое количество – ряд, низка

решетка

1)       грати (из железа) – решітка;

(ограда) штахети

кристаллическая решетка – кристалічні грати (гратки);

садовая решетка – садові грати

2)  (ажурное плетение; в самоваре, в печи) – решітка

следовательно

отже, отож

следовать (несов.)

1)       идти за кем, за чем – іти слідом

2)       руководствоваться ч.-н. – іти за ким, за чим

3)       подражать – наслідувати

4)       соблюдать – додержувати, дотримувати

5)       (из чего) – виходити

6)       вытекать – випливати

7)       возникать – походити, виникати

8)       причитаться – належити

9)       приходиться – припадає

(следовать ему (его примеру) – іти за ним (за його прикладом), наслідувати його (його приклад); следовать инструкции – додержуватися (дотримуватися) інструкції; следовать сонетам – слухати порад; из сказаного следует – із сказаного виходить (випливає); продолжение следует – далі буде; что за этим следует? – що йде за цим (по цьому)?, що далі буде?; следовало бы – варто б, слід би; следует сказать – треба (слід) сказати; как следует (вводн.сл.) – як слід, як годиться, як належить; (хорошо) – порядно; как и следовало ожидать – як і слід (треба) було сподіватися (чекати)).

следствие

1)       результат – наслідок

2)       вывод – висновок

следующий

1)       во времени – наступний

2)       в пространстве – дальший

3)       дальнейший – подальший

4)       другой – другий

5)       перед перечислением – такий, от такий

(в следующий раз – наступного (другого) разу, наступним разом; на следующий день – на другий день; (корда – еще) – другого (наступного дня); на следующий год – на наступний (на той) рік; (корда – еще) наступного року; следующим образом – так, таким чином, таким способом, у такий (у той) спосіб)

слой

1)       шар (защитный шар; поверхностный слой – поверхневий шар)

2)       соц. – верства (широкие слои населения – широкі верстви населення)

служба

1)       служба

2)       служение – служіння

сослужить службу – стати в пригоді

по делам службы – у службових справах

служить

1)       (несов.) служити

2)       быть слугой – слугувати

3)       быть, являться – бути

4)       становиться – ставати (служить препятствием – бути (стояти) на перешкоді; служить причиной – бути причиною, спричинятися)

5)       иметь своим назначением – правити, служити

(служить искусству – служити мистецтву; єта комната служит ему для занятий – ця кімната служить йому для занять; служить на пользу – бути на користь; служить орудием – бути знаряддям, правити за знаряддя; служить причиной чого – спричинятися до чого, бути причиною чого; служить препятствием – бути (стояти) на перешкоді; чем могу служить? – чим маю (можу) служити?

случай

          випадок

1)       происшествие –подія

2)       приключение – пригода

3)       удобный момент – нагода (при случае – при нагоді, при (первом) удобном случае – при (першій) нагоді, представился случай – трапилося (випала) нагода)

(в большинстве случав – здебільшого, у більшості випадків; во всяком случае – в усякому (в кожному) разі; на всякий случай – на (про) всякий (всяк) випадок; в крайнем случае – в крайньому разі (випадку); в некоторых случаях – у деяких випадках; в противном случае – у противному разі; (а не то) – а то; в случае (на случай), если – на випадок, коли; у тому разі, коли (як); якщо; в случае вашого согласия – у разі вашої згоди, якщо ви будете згодні, якщо ваша згода; в случае необходимости – якщо (коли) буде (є) потреба, у разі потреби; в таком (подобном) случае – у такому разі (випадку); в худшем случае – у найгіршому (гіршому) разі; в этом случае – у цьому випадку (разі); на случай – на випадок; от случая к случаю – час від (од) часу, від часу до часу; по случаю чого – з нагоди чого (по поводу чого); у зв’язку з чим (в связи с чем); з огляду на що (в силу чого); через що (из-за чого); по случаю болезни – у зв’язку з хворобою, через хворобу)

случайно

1)       (нар.) – випадково, ненароком

2)       неожиданно – несподівано

3)       кстати – до речі

4)       вводн.слово – часом, випадком, бува

случайный

          випадковий (випадкова помилка)

1)  неожиданный – несподіваний

содержание

1)       действие – утримування, утримання

2)       иждевение – утримання

3)       содержимое – вміст

4)       количество – кількість

5)       наличие – наявність (содержание метала в руде – вміст (кількість наявність металу в руді))

6)       основная суть изложения, оглавление – зміст

7)       сущность, смысл – зміст

8)       состав – склад

9)       концентрация – концентрація

содержать

1)       иметь на иждевении – утримувати

2)       держать – тримати, держати

3)       заключать в себе – містить

4)       иметь – мати

содержаться

1)       обеспечиваться – утримуватися

2)       находиться – міститися, бути (в молоке содержаться жиры – у молоці міститься (є) жири)

3)       пребывать – перебувати

4)       поддерживаться в каком-н. состоянии – підтримуватися

5)       обеспечивать средствами – утримувати

6)       быть хозяином, владельцем – бути власником (господарем, хазяїном)

7)       держать, хранить – тримати, держати (содержать в чистоте – тримати (держати) в чистоте

8)       заключать в себе – містити, иметь – мати (книга содержит сто страниц – книжка (книга) має (містить) сто сторінок, в книге содержится ряд указаний – у книжці (у книзі) є ряд вказівок

соединение

1)       (действие) з’єднання, сполучення (неок.д.) – з’єднування – сполучання

2)       место соединения, связь – з’єднання

3)       объединение – об’єднання

4)       сочетание – сполучення

5)       хим., мат. – сполука (взрывчатое соединение – вибухова сполука)

6)       техн. – з’єднання (соединение шарнирное – з’єднання, з’єднина

соединить(ся)

1)       з’єднати

2)       установить сообщение – сполучити

3)       объединить – об’єднати

4)       скрепить – сточити

5)       совместить – сполучити, поєднати

6)       мат., хим. – сполучити

соединять(ся)

1)       з’єднувати

2)       сполучати

3)       об’єднувати

4)       сточувати (соединять концы проводов – з’єднувати (сточувати) кінці дротів

5)       сполучати, поєднувати

6)       мат., хим. – сполучати

соединять(ся), соединиться

1)       з’єднувати(ся), з’єднатися

устанавливать сообщение – сполучати(ся), сполучити(ся)

объединять – об’єднувати(ся), об’єднати(ся)

скреплять для удлинения – сточувати(ся), сточити(ся) (соединить конці веревок – з’єднати кінці мотузок (мотузків); эти районы соединяет железная дорога – ці райони з’єднує (сполучає) залізниця)

2)       сочетать, совмещать – сполучати(ся), сполучити(ся)

поєднувати(ся), поєднати(ся)

(соединять приятное с полезным – сполучати (поєднувати) приємне з корисним)

3)       хим., мат. – сполучат(ся), сполучити(ся)

4)       з’єднувати(ся), з’єднати(ся), єднати(ся), поєднати(ся)

(их соединяет дружба – їх з’єднує (єднає) дружба)

состав

5)       совокупность – склад (видовой состав – видовий склад)

6)       соединение – сполука (изготовить химический состав – виготувати хімічну сполуку)

7)       смесь – суміш (воспламенительный состав – запалювальна суміш)

8)       вещество – речовина

9)       поезд – поїзд

составить

1)       скласти

2)       о мног. – поскладати

3)       сборник, словарь – укласти, упорядкувати

4)       сделать – зробити

5)       собрать – зібрати

6)       поставить вплотную – поставити поряд

7)       сдвинуть – зсунути

8)       соединить – сполучити

9)       изготовить – виготувати

10)   приобрести – здобути

11)   образовать – створити

12)   переставить вниз – зняти

13)   представить собой – становити, бути (составлять исключение – становити виняток, бути винятком)

составлять, составить

1)       складати, скласти и мног.поскладати

сборник, словарь – укладати, укласти, упорядковувати, упорядкувати;

делать – робити, зробити

(составить доклад – скласти доповідь;

составить представление (понятие) – скласти уявлення; составить уравнение – скласти рівняння)

2)       ставить рядом – ставити, поставити поряд (вплотную; впритул)

приставлять – приставляти, приставити;

сдвигать – зсовувати, зсувати, зсунути;

соединять – сполучати, сполучити; (составить два стола – приставити один до одного (зсунути) два столи, поставити поряд (впритул) два столи)

3)       зготовлять – готувати, виготувати, виготовляти, виготовити (зготовить лекарство – виготувати (виготовити) ліки)

4)       образовывать, сформировывать группу – створювати, створити, складати, скласти

(составить новое правительство – створити новий уряд)

5)       собирать – збирати, зібрати (составить себе компанию – зібрати собі компанію; составить коллекцию – зібрати (скласти) колекцію)

6)       приобретать – здобувати, здобути (составить себе имя – здобути собі ім’я)

7)       давать в совокупности – становити, становить (экономический эффект от внедрения составляет 5 млн.гривень – економічний ефект від упровадження становить 5 млн.гривень)

8)       являться чем-л., представлять собой что-л. – становити, являти собою, (быть) бути (его задачу составляло следующее – його завдання було таке; составлять исключение – бути винятком, становити виняток; єто не состави більшого труда – це не встановитиме великих труднощів; это состави их счастье – це буде для них щастям)

9)   переставлять сверху вниз – знімати, здіймати, зняти, здійняти

составление

1)       складання

2)       сборник, словарь – укладання, укладення, упорядковування

3)       сделать – збирання, складання

4)       поставить вплотную – приставляння, зсування

5)       соединить – сполучення, сполучання

6)       зготовить – виготовляння, виготовлення

7)       приобрести – здобуття, здобування (неок.действ)

8)       образовывать – створення, створювання (неок.действ.)

9)       переставлять вниз – зняття, знімання

составляющая

1)       складова (энтропийная составляющая – ентропійна складова)

2)       складник (составляющая касательная – складник допичний)

составной

1)       являющийся частью чего-н. – складовий (составная часть – складова частина), складник

2)       состоящий из частей – складений (составная балка – складена балка)

3)       сложный – складний

состояние

1)       стан (состояние покоя – стан спокою)

2)       положение – становище (економічне становище)

3)       настроение – настрій

4)       имущество – майно

5)       средства – статки, достатки

состоять

1)       бути, перебувати

2)       иметь в составе – складатися

3)       заключаться – полягати

состояться

1)       відбутися

2)       совершиться, произойти – статися

средний

1)       середній (среднее арифметическое – середнє арифметичне)

2)       среднего размера – помірний

3)       обыкновенный, заурядный – пересічний

станок

          (техн.) – верстат

степень

1)       ступінь (степень деформации – ступінь здеформування, степень свободы – ступінь вільності, степень подвижности – ступінь рухливості)

2)       мера – міра (в высшей степени – найвищою мірою)

3)       мат. – степінь (степень убывающая – степінь спадний, степень чётная – степінь парний, возводить в степень – підносити до степеня)

сторона

1)       бік (по левую сторону, с левой стороны – ліворуч, з лівого боку)

2)       край, страна – край, сторона

3)       (мат.) – бік, сторона (сторона квадрата – сторона квадрата, передняя сторона – передній бік)

увеличение

1)       (действие) – збільшення, побільшення

2)       состояние – збільшення, більшання

3)       величина, на которую что-нибудь увеличилось – збільшена, зріст

увеличение абсолютное – збільшина абсолютна

увеличение истинное – збільшина істинна

увеличение конечное – більшання скінченне

увеличение максимальное – збільшина максимальна

увеличение условное – збільшена умовна

увеличивать(ся)

1)       збільшувати

2)       преувеличивать – прибільшувати

увеличитель

(техн.) збільшувач

увеличить

1)       збільшити

2)       преувеличить – прибільшити

указание

1)       (действие) – указання, зазначення, показання

2)       разъяснение, замечание – вказівка (делать по указаниям – робити за вказівками)

3)       показ – показ (указание стрелки компаса – показ стрілки компаса)

4)       обозначение – зазначення (без указания места – без зазначення місця)

указатель

покажчик

указать

1)       (сов.) указати

2)       отметить – зазначити

3)       показать – показати, указати

указывать

1)       (несов.) доводить до сведения – указувати

2)       отмечать – зазначати (указывать срок выполнения задания – зазначати строк (час) виконання завдання)

3)       показывать – показувати, указувати (указывать на недочёты – указувати на хиби

4)       свидетельствовать – свідчити

уравнение

1)       действие, состояние – зрівняння

2)       терм. – рівняння (іонне рівняння)

уровень

рівень (атомний рівень)

устанавливать

1)       оборудовать – установлювати

2)       налаживать – налагоджувати

3)       обнаруживать – виявляти, установлювати

4)       вводить, узаконивать – запроваджувати, упроваджувати, установлювати

5)       осуществлять – здійснювати

(устанавливать взаимосвязь явлений – установлювати взаємозв’язок явищ; устанавливать книги на полке – ставити книжки на полиці; устанавливать свіязь – установлювати зв’язок)

установившийся

сталий,

     1)  получивший устойчивость – усталений

установить

          установити (установити склад сполуки)

1)       оборудовать – установити

2)       наладить – налагодити

3)       обнаружить – виявити

4)       ввести, узаконить – запропонувати

установиться

          установитися

1)       упрочиться – усталитися

2)       наступить – настати

3)       воцариться – запанувати

установка

1)       действие – установлення

2)       неок.действие – установлювання

3)       механизм, устройство – прилад, пристрій, обладнання (заводське обладнання, устаткування)

4)       направленность – настанова, настановлення (ідеологічні настанови)

установление

установлення

устроить

1)       улаштувати

2)       сделать благоустроенным – упорядити, опорядкувати, налагодити

3)       отделать, обставить – обладнати

устройство

1)       (действ.) улаштування, упорядкування, налагодження, обладнання

2)       строй – устрій, лад (лад) (общественное устройство – суспільний устрій

3)       строение, конструкция – будова (устройство машины – будова машини)

4)       механическое приспособление – пристрій

участок

1)       часть – частина

2)       отрезок – відрізок

3)       место – місто

4)      земля – ділянка (строительный приусадебный участок – будівельна, присадибна ділянка)

участок балки – відрізок, частина балки

участок деформации пластической – місце деформування пластичного

участок нагружения – відрізок навантажування

участок образца – частина зразка

участок стабильного развития трещины – місце стабільного розвивання тріщини

5)       отрасль – ділянка, галузь, царина (важный участок работы – важлива ділянка (галузь, царина) роботи

6)       административный д. – дільниця (избирательный участок – виборча дільниця)

фигура

1)       фігура (геометрическая фигура – геометрична фігура)

2)       телосложение – постать, статура

ход

1)       хід (ход поршня – хід поршня; ход неравномерный – хід нерівномірний; ход холостой – хід неробочий (нечинний)

2)       проход – хідник

3)       движение –рух во время хода – під час руху)

4)       шаг, пробежка – хода

5)       течение – перебіг (ход событий – перебіг подій)

6)       развитие – розвиток

(дать ход делу – зрушити справу;

пустить в ход машину – надати руху машині;

пустить в ход новое слово – запроводити в ужиток нове слово; своїм ходом идти (следовать и т.п.) – своїм ходом іти;

ход поршня – хід поршня; ход (ходы) сообщения – хыд (ходи) сполучення; этоттовар в большом ходу – це в нас ведеться, це в нас звичайна річ).

ходовой

1)       ходовий (ходовые качества – ходові якості)

2)       ловкий – спритний, моторний, меткий

цель

1)       ціль

2)       намерение – мета

цельный

1)       состоящий сплошь из чего-нибудь одного – суцільний

2)       лишенный раздвоенности – цілісний, цільний

3)       неразбавленный – нерозведений, нерозбавлений

4)       неснятой – незбираний

цепной

1)       ланцюговий (цепная реакция – ланцюгова реакція)

2)       привязанный на цепь – цепний

цепь

1)       ланцюг

2)       замкнутый контур – коло (электрическая цепь – електричне коло; цеп разомкнутая – ланцюг розімкнений; боковая цепь – боковий ланцюг; цеп атомов –ланцюг атомів)

3)       ряд – низка (ряд источников – низка джерел)

якорная цепь – якірний ланцюг; цеп управления – ланцюг керування

(ряд) – ланцюг; (гор – обачно) пасмо; (вереница) – низка; (сплетение) сплетення, сплетіння (цеп событий – сплетення (низка, ланцюг, сплетіння) подій;

основное звено в цепи нашей работы – основна ланка [в ланцюгу] нашої роботи (праці)

численный

1)       выражаемый числом, относящийся к нему – чисельний (динаміка чисельності)

2)       количественный – кількісний (кількісна перевага)

числитель

(мат.) чисельник

число

1)       величина; день месяца – число (ціле число)

2)       количество – кількість (кількість зв’язків)

3)       величина (хім.) – число (атомне число)

числовой

числовий

явиться

является мысль – з’являється (виникає) думка

это явилось причиной срыва – це було (стало) причиной зриву

1)       появиться – з’явитися, появитися

появляться в прессе – з’являтися (появлятися) в пресі: являться взору – з’являтися (появлятися, поставати) перед очима

2)       возникнуть – з’явитися, виникнути, постати

3)       оказаться – виявитися (сравнение не является доказательством – порівняння не є доказом)

4)       случиться – трапитися (если явится возможность – коли (якщо) трапиться можливість)

5)       быть – бути

6)       стать – стати

7)       приходить – приходити

явление

1)       действие – з’явлення, появлення

2)       проявление ч.-н. – явище (електрокінетичне явище)

3)       видение – видіння

являться

1)       появляться – з’являтися

2)       прибывать – прибувати

3)       возникать – з’являтися, виникати, поставати

4)       оказываться – виявлятися

5)       случаться – траплятися

6)       быть – бути (порівняння не є доказом, порівняння – не доказ)

явно

явно, вочевидь (явная ошибка – безперечна помилка)

ячейка

1)       (в пчелиных сотах) – чашечка, чарунка

2)       (в сети, вязанье и т.п.) – чарунка, вічко

3)       (организационная группа, единица) – осередок